БІБЛІОТЕКА - ОКЕАН ЛЮДСЬКОЇ МУДРОСТІ

                                                                                               Озаринецька

                                                                           СЗШ І – ІІІ ступенів

                                                                           Бібліотекар

                                                                           Кісіль В. І.

Мета.

 Розширити уявлення учнів про просвітницьку роль бібліотек ужитті           суспільства.

 1.Є добрий звичай в Україні.

   В святковий день, в щасливий час

   Гостей вітати хлібом – сіллю.

   Бажати щастя, миру і добра.

   Вклоняємось вам, шановні гості,

   Даруєм хліб святий та сіль.

   Від щирої душі людської.

   Від щедрої матінки – землі.

Доброго дня, шановні гості! Сьогодні наша шкільна бібліотека Озаринецької школи відчиняє двері, запрошуючи своїх дорогих гостей на зустріч на добру і щиру розмову. Радість сьогодні у нас така що й межі немає: найдорожчих гостей шкільна бібліотека зустрічає.

                Книга, як птиця

                Може весь світ облетіти

                Книга – богиня,

                Бо може і чудо здійснити.

Запрошую щиро в місто Книгоград.

Бо у цьому царстві з року в рік.

Все людство у ладу живе повік.

                Коли відлітають лелеки

               У теплі й далекі краї,

                Святкують День бібліотеки

                В містах і селах України.

Сьогодні свято храму книг

Бібліотеки славне свято.

Зібрались ми у залі цім

Щоб теплих слів сказати багато.

  Пісня «Книжная страна» 

Бібліотеки – скарбниця всіх багатств людського духу.

                                                                     Г. Лейбніц.

1.Добрий день, любі друзі!

   Ми хочем свято розпочати

   І від душі вам побажати

   З бажанням вчитись і все знать,

   Щоб вчителів ви поважали,

  Своїх батьків всі шанували,

  Тож вважаю, що якраз

   Свято розпочати час.

Бібліотека шкільна – це королівство дивних книг

Щодня знання свої і вміння ми почерпаємо із них.

Відгадайте загадки

Кабінет у школі є,

Він усім знання дає.

Інформації багато

Може кожен там узнати

                                      (бібліотека)

Хто з книжками походжає

В бібліотеці часто буває.

Він завжди усе читає

І тому багато знає.

                          (читач)

Є дім в нашій школі, де тиша завжди

Стоять на полицях цікаві книжки

Дорослі і діти – усі туди йдуть

У школі цей дім (….) звуть

                                    (бібліотекою)

Всі вжитті його читають,

Дуже люблять, дуже знають.

В першім класі всі малята.

І хлоп’ята, і дівчата.

Книжку цю читають (….) величають

                                     (Буквариком)

                   Бібліотека. Тиша. Століття.

                   Історія і тисячі імен

                   Тут зібрані думки, ідеї світу

                   Разом із мудрістю віків.

Бібліотека - море книг,

Бібліотека – храм науки…

Переступайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки!

Вони – це згусток давнини.

Вони прийшли із далини,

Як наша виспівана мова.

Бібліотека древня і вічна юна оселя людського розуму. Ряди книжкових полиць містять у собі допитливих науковий пошук, насолоду прекрасним, здобуттям знань, розвагу.

Переступайте наш поріг

Вам буде добре в цій оселі,

Гомер громовно гряне в ріг

Заплаче мужньо Руставелі.

Тут Данте заведе вас в рай

Шекспір відкриє високості

Наш Гоголь обезсмертить край,

І Пушкін вас запросить в гості

Запалить вам Тарас

І заквилять чаїно Леся…

Той не минайте наш поріг.

Беріть скарби нетлінні в руки:

Нема прекрасніших доріг,

Ніж в цей вселюдний храм науки.

Із поширенням освіти і нагромадженням книг у давньоруській державі стали виникати бібліотеки. Найдревніша згадка про бібліотеки в Київській Русі належить до 1037 року. У літописах, у запису під цим роком, сказано, що князь Ярослав Мудрий любив і старанно читав книги.

Він зібрав переписувачів і доручив їм зняти копії з багатьох книг, які до того часу були написані, потім наказав перекладати грецькі книги на старослов’янську мову. Книги збереглися у збудованому ним Софійському соборі в Києві. Там було засновано першу бібліотеку в Київській Русі.

Князь Ярослав Мудрий усвідомлював, що могутність держав трималася не лише на ралах на мечах, а насамперед, на знаннях, високий культурі суспільства. А вона неможлива без книг, без сховища скарбів світової думки – бібліотеки.

Давні бібліотеки світу до несли прийдешнім поколінням відблиск культури колишніх цивілізацій. Бібліотека завжди була символом культури суспільства і кожного типу цивілізації, соціальним інститутом. Віддзеркаленням життя.

Сценка  « Вели розмову два дружки»

1. Я хочу лікувать книжки!

     Візьму папір, візьму клей

     І стану лікарем повір.

2.Я лікар теж – тобі скажу:

   Та все роблю без клею.

   Я просто книжку бережу.

  Дружити вмію з нею.

Бібліотека – це неначе школа.

Це інформації широке коло.

А ще ідей жива скарбниця

Для всіх, хто хоче знаннями збагатитися.

Я в бібліотеку нашу зайшла

І багато цікавого тут знайшла

На полицях тут знання,

Багатьох віків надбання.

Друже, часу даремно не гай!

Краще до бібліотеки ти завітай.

Хочеш щось цікаве ти узнати?

Починай хутчіш книжки читати.

Я ось таке узнала, коли декілька книжок прочитала

Книги не завжди на папері друкували,

Вони раніше інший вигляд мали

Сторінки з каменю були,

А потім з глини вироблялись

Папірусні були і шкіряні,

А з берести й зовсім ламались

Бо людина ще здавно,

Звичайно. Не дарма.

Хотіла розумні думки записати

Й нащадкам своїм передати.

Дорога в бібліотеку всім відкрита.

Сюди ходять всі – дорослі і діти

Тут література на різні смаки

Я в котрий раз в бібліотеку іду.

Й пожовклу книжку до рук беру.

Скільки людей навчила вона –

Скарбниця розуму й добра.

Багато рук тебе тримало,

Багато очей тебе читало.

Слова твої, на диво гарні,

Герої веселі, дотепні і славні

Тепер моя черга тебе прочитати,

І щось цікаве узнати.

Бібліотека…. З давніх часів вона є скарбницею людських знань. Тепер у тиші читальних залів можна зустрітися з улюбленими героями, одержати необхідну інформацію.

Бібліотека – це книжковий храм, джерело ідей і скарбниця думок, що прокладають нам стежку в майбутнє. Храм збереженого часу.

Бібліотека – що воно таке? Либонь питання зовсім непросте.

Воно ученим не дає спокою, бо ллються різні докази рікою,

Концепції…

Одна: бібліотека – це та ж школа.

Друга – що це інформаційна установа.

А третя – то знань жива скарбниця

Для всіх, хто прагне більше збагатиться

Духовно…

Що ж найважливіше вам!

Бібліотека – це не тільки пункт здобуття будь якої інформації, але й місце для роздумів, міркувань. Зникнення бібліотек – це те саме, що зникнення народної пам’яті усякого зв’язку з минулим.

Навіть у вік науково – технічного прогресу бібліотека залишається інформаційним центром сучасної школи, центром духовного ставлення особистості, який акумулює і забезпечує загально доступність до вершин світової культури, науки, техніки.

Шкільна бібліотека – це фундамент освіти і самоосвіти, скарбниця людських знань. Вона забезпечує потреби навчально – виховного процесу в усіх його ланках, надає систематичну, цілеспрямовану допомогу учням в опануванні знань із навчальних предметів, виховує бажання розширити обсяг знань, знайомить із різноманітними джерелами інформації, навчає розуміти їх, користуватися ними, виховує творчого читача.

Шкільна бібліотека – це визначний центр спілкування і духовності. Без неї не можна уявити освіту і самоосвіту педагогічних працівників і батьків.

Усе, що є кращого, У кожній людині

Це все від книги, від бібліотеки.

Сьогодні в Україні налічується 45 тисяч бібліотек. Найбільша Національна бібліотека України імені Вернадського в Києві. У Полтаві державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Котляревського. Наша шкільна бібліотека є духовною скарбницею школи. До послуг її читачів Художньої літератури 12033 примірники підручників 3689 примірників.

В бібліотечній тиші благоговійній черпаєм мудрість ми з книжок, - так сказав поет. Дійсно, тиша в бібліотеці справді благоговійна, а книги – скарби людської пам’яті і мудрості.

Книга вчитель, книга – наставниця,

Книга – близький товариш і друг.

Розум, як струмок, висихає і стариться.

Якщо ти випустиш книгу із рук.

Послухайте сценку. «Знайко і Незнайко»

Знайко. Ти куди це так поспішаєш, Незнайко?

Незнайко. Мені ніколи з тобою розмовляти, Знайко. Дуже спішу в       бібліотеку.

Знайко. Чого?

Незнайко. Розумієш, хочу дізнатися, що таке енциклопедія. У кого із своїх товаришів не запитував -  ніхто не знає. А ти, випадково, не знаєш, що це слово означає?

Знайко. Незнайко, ти хіба забув, хто я?

Незнайко. Чому забув? Тебе звати Знайко.

Знайко. Я знаю все і на це запитання зможу відповісти. Енциклопедія – це книга, яка знає все і зможе дати відповідь на всі запитання. Це слово грецького походження і означає»коло знань».

Незнайко. Вигадуєш ти, напевно, все, Знайко! Хіба можна знати все? А також інколи читаю книги, але в них, наприклад розповідається про природу, про музику. А про таку книгу я не чув нічого.

Знайко. Ох, Незнайко! Скажи мені, а ти давно був у бібліотеці.

Незнайко. Ні! Недавно, коли був маленьким.

Знайко. От якби ти частіше ходив у бібліотеку, ти б не запитував мене, що      таке енциклопедія.

Із книгою і словом поріднися

Хай буде книга -  твій насущний хліб

Тож зачерпни із неї і напийся

Снаги, що в серці залишає слід.

Давні бібліотеки світу донесли до сьогодні відблиск культури колишніх цивілізацій. Одна з найбільших бібліотек світу –

Національна бібліотека Конгресу США, заснована у 1800році. Її книжковий фонд 40млн. книг.

Ніякі скарби світу, вам не замінять книги, діти.

Лиш книга – твій справжній скарб.

Який навчить вас в світі жити.

У тиші храму, де живуть слова

І мови, й пісні рідної до болю.

Ти опромінена і трепетно жива,

Чаклуєш всіх великою любов’ю

Хвилюєш Бушу, лиш як зазвучить

Рядок, що сяє в променях світання,

Або коли осінньо – ніжна мить.

Враз спалахне кольорами востаннє.

А серце тук!... Щемливе серце: тук

І ще раз: тук!.. І не дає спокою…

У тиші Храму книг той перегук –

Це світ краси, народжений тобою.

І я черпаю із його криниць,

Немов з молитви на саму Покрову,

Тепло і ласку маминих зіниць.

І вільну правду в українськім слові.

Люди завжди цінували книги і берегли їх. Як дорогоцінні скарби.

Без книг життя неможливе, а значить неможливе воно і без бібліотек.

Значення – бібліотек в історії світової культури величезне «Будинки табличок», «Притулки розуму», «Аптеки для душі», «Будинки мудрості», «Книгохранительні палати», «Храми літератури», - так називали бібліотеки в різні часи у різних країнах.

Бібліотека сховище не лише книг, але й людської пам’яті. Це центр пізнання. Так було в усі часи.

Бібліотеки виникли в 1 тисячолітті до н. е. у Стародавньому Сході.

Зазвичай першою бібліотекою називають зібрання іменних табличок, котрі було знайдено в храмі вавилонського міста.

Сценка «Книголюб»

Вітаю вас. Давні друзі!

Ви чекали на мене…Знаю. Що так!

Без вас я не уявляю свого життя. Ви мої добрі і розумні наставники, сердечні порадники. Ви скарбниця добутих людством знань, невичерпне джерело мудрості. Ви – безцінні. Що сталося б із людством без вас?

Я цілком погоджуюся. Переглянути на моніторі домашнього комп’ютера ту чи іншу книгу швидше і легше, а ніж іти до бібліотеки, шукати її в картотеці, а потім ще на полицях.

Цікава думка. Проте я хочу запросити вас у магічний світ, створений не комп’ютером, а книгами. Зрозумійте: книга –таке ж явище життя, як людина. Вона народжується, має свою неповторну, бурливу біографію. Її життя іноді буває не лише дивним, а просто фантастичним. Історія творення книги древня

І в кожного народу своя.

До речі мені відомо, що книжка ще за часів Київської русі була у великій шані у наших пращурів. Київський князь Володимир Святославович відкривав школи, спеціальні майстерні де переписували і розмножували книги.

А за часів князювання Ярослава Мудрого у Києві при Софійському соборі засновується перша в Київській Русі бібліотека.

Національна бібліотека України була заснована 1967 року. Зараз у ній міститься майже 500 тисяч примірників книг.

Перша в Україні спеціалізована бібліотека для дітей була заснована 100 років тому в Києві сьогодні це Київська обласна бібліотека для дітей.

   Благословен той день і та година коли уперше мріяла людина

Огонь душі і мисль свою крилату

У книгу перелить натхненно і завзято

Живи в віках, премудра книго!

Ти світло сонця для людей!

Орла могутнього ти крила

Для звершень, втілення ідей.

Книжковий храм

Входжу у книжковий я Багатства храм,

Низько вклонюся, ні богом,

Стоять в обкладинках

Чудо – дари

Слова друковані до рук бери.

Прожити долями.

Книжок ряди. Джерельна мудрість там

Навчить завжди кохати й мріяти

І бачить сни, Стрічати в радості

Красу весни Любити рідний край

І батьків дім. Хліба колосяться –

І щастя в тім читати в тім

Читати книгу нам –

Про жить життя Людини іншої

Без вороття героєм бути там

І з ним пройти путі тернові –

Дійти мети. Входжу у книжковий я.

Фея

    Наше свято продовжується. До нас завітала гостя з чарівного світу дитинства, смілива дівчинка – червона шапочка.

Червона шапочка

  Дівчатко  симпатичне. Червоний фартушок.

Прийшла до вас дитинства Через густий лісок.

У кошику новенькому Несу я книжечки

Гарненькі та чистенькі Для нашої дітвори.

Я дуже люблю читати книги і завітала в  шкільну бібліотеку

Щоб привітати наших читачів.

   Я бібліотекар. За моїм вікном ростуть

   Верби і смереки. Гарне місце влітку тут

   Для бібліотеки я полиці змайструвала

   Для книжок, журналів, щоб читати їх усі

   Діти в зелен – залі. І тепер у ранній час,

   Чи в обідню спеку йдуть до мене читачі

   У бібліотеку. Йдуть до мене читачі

   Зблизька і здалека. Жду їх радісно завжди:

   Я ж бібліотекар!

Фея

Хто з вас не знає персонажів повісті – казки Олексія Толстого «Золотий ключик або Пригоди Буратіно»? Всі знають! І ось сьогодні одна дуже симпатична дівчина з цієї казки прийшла до нас на гостину. Але чому вона сама?

Мальвіна.

А мене зовуть Мальвіна, я – подружка Буратіно.

Хоч я дівчинка маленька, Та вже знаю, що гарненька.

З святом професійним вас вітаю, Щастя й радості бажаю.

Мені хотілося прибути на ваше свято з моїм найкращим другом Буратіно. Та ви, напевно, знаєте, що він трішки неслухняний. Знову мене підвів, так його й не дочекалася. ми з Буратіно підготували для вас вітання.

Книжковий дім – бібліотека,

Це затишок думок святих.

Бібліо - звали книгу греки,

Цю назву ми взяли від них.

Тут зібрані думки учених,

І кожна книга – відкриття.

Знання – для всіх людей священне,

Без нього не бува життя.

Фея.

Ще завітав до нас один веселий хлопчик. Хтось каже, що розумний, а хтось – що не дуже. Зараз перевіримо. Це – Незнайко.

Незнайко.

Хто придумав, що Незнайко Не читає зовсім книжок?

Це неправда, так і знайте: Жить не може я без них.

Я читаю без зупинки П’єси, вірші та казки,

Від картинки до картинки, ну а потім навпаки!

Я про дідуся Мазая  пам’ятаю на зубок:

Він, заходячи в трамваї, забував купить квиток!

Д’Артаньян ганяв ворону, колобок спав у норі,

І збирали шампіньйони тридцять три богатирі.

Бармалей спіймав дельфіна, чорно мор замерз в снігу.

 А кирпатий Буратіно  покохав Бабу Ягу.

Я читаю без зупинки п’єси, вірші і казки

Від картинки до картинки. Ну а потім – навпаки.

Фея

До нас все йдуть і йдуть казкові герої. Дивіться, хто прийшов? Довірливий, винахідливий Івасик – Телесик. Що скажеш, Івасику – Телесику?

Івасик – Телесик.

   Я – Івасик, я – Телесик, люблю тата й маму я.

   Мій татусь, щоб я рибалив, змайстрував мені човна.

Фея

А це – моя улюблениця, маленька Дюймовочка. вона теж хоче всіх привітати.

Дюймовочка.

Привіт з країни ельфів, там проживаю я.

Мене зовуть Дюймовочка, я дівчинка мала.

Я мешкаю у квіточці, нектар солодкий п’ю.

Зізнатися я хочу: я вас усіх люблю.

Послухайте вікторину

1. Як  називається перший підручник

                                    (Буквар)

2.Хто був першим засновником бібліотек – України?

                                    ( Ярослав Мудрий)

3.Кращий подарунок, він же – джерело знань.

                                (Книги)

4. До якого міста йшли музиканти з відомої казки братів Грімм?

                                          (Бремент)

5. Яку бібліотеку назвали чудом світу?

                                                (Олександрійську)

6. Хто продав буквар, щоб піти до театру.

                                                       (Буратіно)

7. Найменша дівчинка у світі

                           (Дюймовочка)

8. Скільки звірів вмістилося у рукавичці

                                    (Семеро)

Що в житті значить книга? Не треба казати нікому.

Про  це знає кожна людина, Яка із нею знайома

Нас чітко веде стежина Із школи – до бібліотеки.

Якщо побував хоч раз там – Без книги не зможеш до смерті.

Там нас зустрічають люди, Що віддані книзі душею,

Які б не прийшли негоди, Вони не розлучаться з нею.

Їх милі, привітні усмішки, Їх вміння дібрати книжку

Нам часто в житті помагає. Наш час нелегкий, невеселий.

Та скажу, мабуть, без прикраси,

Що там , де читається книга, Проблеми вирішують краще.
 

Бажаємо ми бібліотеці Побільше гарних читачів,

Бо ти для нас –це знань фортеця,

В книжках твоїх спів солов’їв. Адже книжки – скарби є вічні,

Мандруєм  з ними по життю, по повню’єм скарби довічні.

У  світлий день тобі бажаєм, щоб мала гарні ти книжки.

Нам мудрість книг дає бібліотека

Книжок завітних перші сторінки

Стрічають вас барвистою веселкою

Птахами линуть в світ живі рядки.

Міцного вам здоров’я, щастя, миру.

злагоди, достатку й віри у краще

майбутнє України!

В світлій залі закінчилось свято,

Із гостями прощатися час.

До побачення! Мудрістю будьте багаті,

Хай Господь береже усіх вас!