Літературу часто називають людинознавством . Спілкування з книгою, знайомство з перлинами світової літератури сприяє загальному розвитку особистості.  Література навчає думати, фантазувати. Про неї кажуть – друга дійсність. Справді, письменник словом своїм вирізьблює в нашій уяві образ досі невідомої нам людини. З дитячих років книжка допомагала нам пізнати себе і зрозуміти світ, що нас оточує. Читаючи казки, веселі та сумні вірші, оповідання про сміливих людей, які боролись за щастя народу, про таємниці природи, про те, як живуть люди в далеких і близьких країнах, ми збагачувались духовно. І хоч чим би ми не захоплювались – технікою чи історією - на допомогу нам завжди прийдуть книги.  Літературні твори відкривають нам небачені обрії, ведуть у світ пригод і фантастики, допомагають зазирнути до таємниць людської душі. І часто-густо трапляється так, що вчасно прочитаний твір підказує людині вибір життєвого шляху, професії. Великі люди залишили нам свої висловлювання про літературу: М. Костомаров писав: «Література є душею народного життя», а Ф. Шіллер вважав, що «Література – це храм, куди можна ввійти лише з чистою совістю і благородними намірами». А Гіппократ стверджував, що «Життя коротке, а література вічна».

Скільки цікавого попереду в тих, хто мандруватиме далі. Саме мандруватиме. Адже книголюби вважають себе справжніми мандрівниками. Так, німецький письменник Й. Ґете, уявляючи, що він подорожує хвилями книжкового моря, стверджував: «Царство книг справді може бути названо морем — таке воно неозоре, такі дива можна в ньому знайти