Свято «Моя країна – Україна».
9 грудня в Озаринецькій СЗШ І-ІІІ ступенів учнями 8 класу та класним керівником Мельничук О.М. було проведено свято «Моя країна – Україна». Учні співали пісні, ставили інсценівки та декламували вірші, що виховували почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідної землі; сприяли становленню активної громадянської позиції. Інтерактивною підтримкою свята була цікава та змістовна презентація.
Хвилиною мовчання було вшановано пам'ять загиблих односельчан Соколовського В.І., Коняги В.А. та Ковриги С.В, які в пам’яті земляків назавжди залишаться мужніми героями, що з честю виконали головний обов’язок чоловіків – захист рідної землі.
Акордом свята прозвучали слова, пройняті вірою, надією і оптимізмом у краще майбутнє рідної неньки України, адже рідна земля, Батьківщина, Вітчизна — це найдорожче, найсвітліше, найрідніше місце на планеті.
Для українського народу, століттями позбавленого власної державності та розірваного на частини між сусідніми країнами, проблема єдності завжди була особливо болючою й неймовірно складною. Особливо ця тема актуальна у світлі сьогоднішніх подій, які відбуваються у нашій державі та східних регіонах зокрема. Як ніколи важливо берегти світлу пам'ять незліченних жертв, протягом століть принесених українським народом на вівтар незалежності, соборності й державності.
23 роки Незалежності Україна, на щастя, не знала війни. Наш народ пишався тим, що у складні 90 – ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще недавно ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же мирне небо опалене полум’ям війни. Ще недавно ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава», а тепер вони набули нового реального непідробного святого змісту.
Наразі всім зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – це наші хлопці, чоловіки, це мужні воїни, що зі зброєю в руках захищають східний кордон України.
Ми вистоїм! Здолаємо катів,
Як маків цвіт розквітне Україна!
На тих місцях, де йдуть тепер бої,
В земнім поклоні схилиться калина.